Трускавець за радянських часів

Супутниковий знімок Трускавця 1977 року
Трускавець на супутниковому знімку 1977 року (USGS) · Фото: U.S. Geological Survey · Public domain , Wikimedia Commons

За пів століття радянської влади Трускавець із приватного курорту на кількох віллах став здравницею на сотні тисяч гостей. У 1950 році тут лікувалося близько 54 тис. людей, а в середині 1980-х — понад 350 тис. на рік. Нижче — хронологія 1939–1991 років із цифрами за музеєм міста, місцевими краєзнавчими виданнями та Вікіпедією.

1939–1945: націоналізація, війна, відбудова

До вересня 1939 року курортом керувала акціонерна спілка «Трускавецькі джерела». За даними сайту «Фотографії старого Львова», її власники востаннє дали оголошення в пресі 1 вересня 1939 року. Радянські війська, за Вікіпедією, увійшли в місто 24 вересня. Вілли, пансіонати й водолікарні перейшли у власність держави.

Першим кроком нової влади став санаторій Червоної Армії. Його створили 1940 року, об’єднавши кілька вілл і корпус колишнього санаторію для польських офіцерів. Частину цих будинків описано в матеріалі про старі вілли Трускавця.

Німецька окупація тривала з липня 1941 до серпня 1944 року. Курорт не зупинився повністю: працювали санаторій «Кришталевий палац» і курорт «Помярки», а у віллі «Гопляна» розливали воду «Юзя». Радянські війська повернулися 6 серпня 1944 року. Того ж року відновив роботу Військовий санаторій ПрикВО, а в 1945-му в Трускавці створили колгосп імені Шевченка.

1947–1960-ті: статус всесоюзної здравниці

До питного лікування Нафтусею після війни додали теплолікування. З 1947 року тут почали масово лікувати озокеритом, який привозили із сусіднього Борислава. У грудні 1948 року Трускавець отримав статус міста, а з 15 червня 1951 року став містом обласного підпорядкування.

Дату статусу всесоюзного курорту джерела подають по-різному. Музей міста пише, що в 1947–1948 роках Трускавець отримав статус всесоюзної оздоровниці. Сайт санаторію «Шахтар» датує набуття всесоюзного значення 1952 роком. Обидві дати трапляються в літературі, тож ми наводимо обидві.

Потік гостей зростав швидко. У 1950 році, за даними музею, на курорті оздоровилося близько 54 тис. людей. На початку 1960-х тут працювали 15 санаторіїв і 10 пансіонатів, які приймали до 150 тис. відпочивальників на рік.

1970–1980-ті: генплан і багатоповерхові корпуси

У 1970-х Трускавець уперше почав розвиватися за генеральним планом міста й курорту. Замість невеликих вілл з’явилися багатоповерхові санаторні корпуси. У 1983–1985 роках здали санаторії «Янтар» на 1000 місць, «Весна» на 545 місць і «Молдова».

Разом із ліжками зростав і видобуток Нафтусі. «Трускавецький вісник» наводить такі цифри: 6531 м³ у 1970 році й 8560 м³ у 1985-му. Порівняння ключових показників різних років зведено в таблиці.

РікСанаторії та пансіонатиГостей за рікДжерело
1950—~54 тис.Музей міста
початок 1960-х15 санаторіїв, 10 пансіонатівдо 150 тис.Музей міста
1982—~300 тис.«Трускавецький вісник»
1984—354 тис.«Трускавецький вісник»
198517 санаторіїв, 15 пансіонатів, 6876 ліжкомісць350–385 тис.«Трускавецький вісник», Вікіпедія, «Шахтар»

За 35 років кількість гостей зросла приблизно всемеро. Для 1985 року джерела дають різні оцінки: Вікіпедія — 350 тис., сайт «Шахтаря» — 385 тис.

Кінець 1980-х: масштаб і перші зміни

Наприкінці 1980-х у місті, за музеєм, діяли 17 санаторіїв, 15 пансіонатів, дві бальнеоозокеритолікарні, дві курортні поліклініки і два бювети мінеральних вод. Будували й житло для працівників: у 1985 році понад 750 сімей отримали квартири в 10 нових будинках. Проте черга не зникала — на квартирному обліку стояло 1542 сім’ї у 1989-му і 1735 у 1991-му.

З травня 1986 року на курорт почали приїжджати ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілі жителі зони. Наприкінці десятиліття змінилося й політичне життя. Основні події зведено нижче за «Трускавецьким вісником»:

Багато санаторіїв, збудованих у ті роки, працюють і зараз. Як змінювався потік гостей уже в незалежній Україні, показує інфографіка туристів Трускавця. Довший контекст від 1827 року зібрано в історії курорту.

Джерела