Туристи Трускавця: статистика 2010–2026

Курорт живе з відпочивальників. Скільки людей приїздить до Трускавця щороку — це і про здоров’я міського бюджету, і про те, ким місто стало після 2022-го. Колись betrue.info зібрав інфографіку відвідуваності за 2010–2018 роки на основі відповіді Трускавецької міської ради. Нижче ми відновили ті цифри й продовжили картину до 2026 року: рекорд, провал, війну і повільне відновлення.

Дані 2010–2018: що показала міськрада

Початкові цифри походять з офіційної відповіді міської ради на інформаційний запит. Вони рахують усіх гостей курорту за рік і окремо виділяють іноземців. Це не оцінка, а службова статистика на той момент, тож ці дев’ять років — найтвердіша частина всього ряду.

РікУсього гостейЗ них іноземцівЧастка іноземців
2010155 80031 70020%
2011145 70032 50022%
2012157 20024 40016%
2013175 40025 80015%
2014143 4009 0006%
2015142 40012 1008%
2016137 50023 30017%
2017158 00030 50019%
2018181 60039 40022%

Видно дві речі. Загальний потік коливався в межах 137–182 тисяч на рік. А число іноземців різко впало 2014-го — з майже 26 тисяч до 9 тисяч за один сезон. Причина проста: до 2014 року Трускавець приймав близько 50 тисяч росіян щороку, і цей ринок обвалився після початку війни на сході.

Чим заміняли втрачений ринок

Місце росіян поступово зайняли поляки. За даними 2019 року, до Трускавця приїхало близько 40 тисяч польських туристів — проти ледь 1 тисячі трьома роками раніше. Це майже точна заміна обсягу: один іноземний ринок витіснив інший за п’ять років.

Хто ще наповнював курорт іноземцями — азербайджанці, молдовани, гості з Ізраїлю, Білорусі, Казахстану й Узбекистану. Туристи з Німеччини чи Британії траплялися рідко, бо курорт лишався слабко пристосованим до західного гостя: бракувало сервісу й перекладачів. Як і раніше, основу потоку давали українці — про вибір серед санаторіїв і програм лікування йдеться окремо.

2019–2026: рекорд, провал і війна

Після 2018-го ряд стає менш рівним. Точних річних чисел від міськради за кожен рік у відкритому доступі немає, тож частину значень нижче подаємо як тенденцію, а не як зведену цифру. Де число точне — воно стоїть у таблиці; де його нема — стоїть оцінка з позначкою.

РікГостей за рікСтатус цифри
2019пік, орієнтовно на рівні 2018-го або вищеоцінка за тенденцією
2020різке падіння через COVID; іноземний потік ≈ 0оцінка за тенденцією
2021183 444дані ЗМІ
2022163 218дані ЗМІ
2023193 032дані ЗМІ
2024 (І півріччя)99 639дані ЗМІ

2019-й був останнім «мирним» сезоном і, найімовірніше, піковим: працювали і польський ринок, і внутрішній. Навесні 2020-го прийшов карантин. Іноземні гості зникли повністю, а у вересні заборона на в’їзд до України добила осінній сезон. Місто, за описом того часу, фактично завмерло.

Далі потік відновлювався швидше за очікуване. 2021 рік дав 183 тисячі гостей. 2022-й, рік повномасштабного вторгнення, просів до 163 тисяч — менше, ніж можна було боятися. А 2023-й виявився найкращим у всьому ряду: 193 тисячі. За перше півріччя 2024-го курорт прийняв майже 100 тисяч, що тримає темп на рівні попереднього року.

Як війна змінила роль курорту

2022 рік перевернув призначення міста. Іноземний туризм обвалився, зате Трускавець став прихистком для тисяч людей із зони бойових дій. Уже на 4 березня 2022-го в місті перебувало понад 25 тисяч переселенців — більше, ніж усе населення Трускавця. На піку оцінки сягали близько 30 тисяч.

Санаторії, вілли та готелі заповнилися вщент. Дитячий санаторій «Джерело» безкоштовно приймав жінок із дітьми, школа №3 працювала як центр прихистку з ліжками й харчуванням. Санаторій «Батьківщина» за державною програмою селив переселенців безкоштовно — спершу до 2025 року. Закинуті корпуси «Рубіна» і «Янтаря» (близько 32 тисяч м²) планували перебудувати під житло на 1600–3000 осіб.

Змінилася й географія гостей. До війни замовлення таксі йшли з Києва, Одеси чи центру; після — відстані поїздок різко скоротилися, бо людський потік змістився на захід. Лікувальні заклади почали давати не лише оздоровлення, а й психологічну підтримку постраждалих.

Туристичний збір: скільки місто недобирає

Кількість гостей напряму конвертується в гроші громади через туристичний збір. Тут у Трускавця давня проблема. На початок 2026 року в громаді працювало 83 санаторно-курортні заклади, а збір до бюджету платили лише 47 із них.

Через це місто щороку недоотримує близько 14 млн грн. Ставка збору в Трускавці — 0,2% мінімальної зарплати, нижча, ніж у сусідів: у Східниці 0,3%, у Дрогобичі 0,5%. Приватники, що здають житло неофіційно, не платять зовсім. Тобто реальний потік людей помітно більший за той, що відбивається в офіційній звітності.

Що з цих чисел випливає

Якщо звести все докупи, вимальовується чітка лінія. Радянський пік Трускавця — близько 350 тисяч гостей 1985 року і 412–414 тисяч на початку 1990-х. Сучасний коридор — 137–193 тисячі на рік. Потужностей у міста вистачає: санаторії можуть одночасно оздоровлювати до 15 тисяч осіб.

Сьогодні основу дає внутрішній турист. У середньому в місті щомісяця близько 13 тисяч відпочивальників, іноземців — понад 2,5 тисячі на місяць станом на 2024–2025 роки, що значно менше за довоєнні обсяги. Трускавець пройшов через втрату російського ринку, заміну його польським, провал пандемії та шок 2022-го — і лишився одним із найбільших курортних центрів країни. Що це за місто загалом і чим живе — у матеріалі про Трускавець.

Джерела цифр

Дані за роки спираються на такі публікації:

Джерела