Історія курорту Трускавець: від 1827 до сьогодні
Трускавець відлічує курортну історію від 1827 року, коли тут відкрили перші 8 ванн. Місто на Дрогобиччині перетворилося з гірничого поселення на бальнеологічний центр європейського рівня. Цей шлях зайняв майже два століття і кілька держав. Нижче — тверда хронологія з датами, іменами та цифрами.
Перші згадки й цілющі джерела
Поселення Трускавець уперше згадане в письмових джерелах 1425 року, а 1462-го його власниками названі брати Іван і Станіслав Коритки. Місцеві солеварили й добували нафту задовго до появи курорту. Цілющі властивості тутешніх вод фіксували задовго до перших ванн. Першу згадку залишив медик XVI століття.
Королівський лікар Войцех Очко описав лікувальні води Трускавця 1578 року. Габріель Жончинський у підручнику «Гісторія натуральна» 1721 року вказав на добування нафти поблизу села. Станіслав Сташіц 1805 року писав про місцевий озокерит і нафту. Ці згадки підготували ґрунт для майбутнього курорту. Дані про ранній період наведено нижче.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1425 | Перша письмова згадка про поселення Трускавець |
| 1462 | Брати Коритки згадані як власники села |
| 1578 | Войцех Очко описав лікувальні води |
| 1721 | Жончинський пише про добування нафти |
| 1805 | Сташіц описує озокерит і нафту |
Ці факти показують, що про воду знали століттями. Курортна історія почалася пізніше.
Заснування курорту і відкриття Нафтусі
Офіційною датою заснування курорту вважають 1827 рік. Тоді Й. Міцевський збудував дерев’яний будинок на 8 ванних кабін і 4 будиночки для відпочивальників. Дозвіл на це він отримав із Відня. Так постав перший бальнеологічний заклад. Наступний крок зробили хіміки.
Перший, доволі неточний аналіз сірчаної води опублікував 1832 року аптекар із Жовкви К. Штеллер. Через чотири роки естафету перейняв львівський аптекар і хімік Теодор Торосевич. Саме він 1836 року провів повний хімічний аналіз води і дав їй ліричну назву «Нафтуся». Ця назва закріпилася назавжди. За хімічним типом це слабомінералізована гідрокарбонатна магнієво-кальцієва вода з мінералізацією 0,6–0,9 г/л. Докладніше про її дію читайте в матеріалі про корисні властивості Нафтусі.
Розквіт під Австрією і Польщею
Активна розбудова почалася 1895 року, коли курорт орендував інженер Юзеф Вичинський. Постали нові вілли й розширена водолікарня. Залізницю до Трускавця проклали 1909 року, а новий вокзал звели 1912-го. Транспорт відкрив курорт для масового гостя. Управління невдовзі змінилося.
З 1911 року курортом керувала акціонерна спілка «Трускавецькі джерела» на чолі з Раймундом Ярошем, бургомістром Дрогобича. Ярош електрифікував курорт, освітив вулиці й парк, розбудував вілли та пансіонати. Багато з цих будівель збереглося — про них розповідає матеріал про архітектуру трускавецьких вілл. Визнання прийшло швидко. У 1913 році Трускавець нагородили Великою золотою медаллю за розвиток курорту. Потік гостей зростав щороку, як видно з таблиці.
| Рік | Кількість відпочивальників |
|---|---|
| 1923 | 6 080 осіб |
| 1927 | 12 633 особи |
| 1931 | 14 659 осіб |
| 1933 | близько 17 000 осіб |
| 1939 | 8 санаторіїв на 1 500 місць |
Серед гостей 1935 року був президент Естонії Костянтин Пятс. Курорт став відомим за межами Польщі.
Радянський період і статус міста
Статус міста Трускавець офіційно дістав 1948 року. 15 червня 1951-го його зробили містом обласного підпорядкування Дрогобицької області. Озокеритолікування з бориславським озокеритом тут запровадили в 1947–1948 роках. Курорт почав працювати на всесоюзному рівні. Масштаби зросли різко.
У 1985 році Трускавець приймав близько 350 тисяч відпочивальників на рік, а в 1990–1995 роках — 412–414 тисяч щорічно. Музей «Історія Трускавця» відкрили 1982 року у віллі «Саріуш». Художній музей Михайла Біласа запрацював 1992 року. Сьогодні в місті діє 23 санаторії й понад 20 пансіонатів. Вони здатні одночасно оздоровлювати до 15 тисяч осіб.