Вулиця біля Лазень у Трускавці на старій листівці

Вулиця біля Лазень у Трускавці: дерев'яні вілли з різьбленими балконами праворуч, стрижені туї, публіка з парасолями, у передньому плані діжки з пальмами
Листівка «Truskawiec. Łazienki», 1920–1930-ті. Суспільне надбання.

Підпис на картці — «Truskawiec. Łazienki». Так називали водолікарню курорту, заклад із ваннами; листівка ж показує не саму будівлю, а ошатну прогулянкову вулицю поряд із нею, у годину, коли гості сходяться на процедури й моціон.

Що на фото

Праворуч уздовж вулиці тягнеться ряд дерев’яних вілл із різьбленими балконами та засклені веранди другого поверху. Посередині кадру рядком стоять високі стрижені туї — конусами, один за одним, мов зелена колонада. Алеєю йде чимало добре вбраної публіки: жінки з парасольками від сонця, чоловіки в костюмах і капелюхах; хтось простує до Лазень, хтось гуляє без поспіху. Ліворуч — паркова смуга з парасолею над лавою. На самому передньому плані стоять дві діжки з молодими пальмами чи юками — їх виставляли назовні на тепле літо. Бруківка широка й чиста, ліхтарний стовп при дорозі. Сцена щільна, людна — типовий курортний день.

Що це за місце

«Лазєнки» (Łazienki) — водолікарня Трускавця, де приймали ванни. Купальня тут діяла ще від заснування курорту 1827 року, а нову муровану будівлю на півсотні ванних кабін відкрили 1882-го за товариства під проводом Адама Сапіги; ванни поділяли на класи, перший і другий. Довкола закладу проклали нові променади й насадження — частину їх і видно на цій листівці. До Лазень ішли на сірчано-солянкові ванни, тож вулиця при них завжди була однією з найбільш ходжених.

Стрижені туї в ряд — не лише оздоба. Курортний парк і прилеглі вулиці закладали з 1895 року в пейзажному стилі (за намови того ж Адама Сапіги та садівника Юзефа Яблонського), і фігурна зелень, кулясті та конусні кущі були візитівкою цих посадок. Така вулиця наочно показує устрій курорту: вілли стоять обабіч обсадженої деревами алеї, що веде до лікувального осердя — водолікарні, бюветів і парку. Гість селився в пансіонаті за кілька кроків і потрапляв на процедури пішки.

Місце на курорті

Стара дерев’яна водолікарня до наших днів не дійшла — її, як і чимало вілл центральної смуги, заступили пізніші лікувальні корпуси. Але назва трималася за місцем довго, а сам розпорядок — ванни вранці, прогулянка алеєю, вода з джерел — залишався серцевиною курортного дня впродовж усієї міжвоєнної доби. Як склався цей уклад, описано в нарисі про історію Трускавця; інші види старого курорту зібрано в розділі «Старий Трускавець».

Джерела