Вілла «Рів'єра» на старій листівці Трускавця
Підпис унизу картки — «TRUSKAWIEC. Willa „Riwiera”». Після десятків дерев’яних вілл із вежками й різьбленням ця будівля виглядає як гість з іншої епохи: гладкі білі площини, ніякого декору, чисті горизонталі. Так у Трускавець 1930-х входив функціоналізм.
Що на фото
Триповерхова мурована вілла з пласким дахом. Уздовж головного фасаду тягнуться стрічкові балкони з тонкими металевими поручнями — горизонталь підкреслено навмисне. На самій горі, над карнизом, великими літерами викладено назву «RIWIERA». Праворуч обсяг піднято на ще один ярус і завершено заскленим наріжним еркером-верандою — суцільна сітка вікон ловить світло з двох боків. До входу ведуть симетричні сходи й похилий пандус; перед фасадом розкрита велика парасоля та паркові крісла. Жодних різьблених підкосів — лише об’єм, скло й тінь.
Що це за вілла
«Рів’єра» — приклад другої архітектурної хвилі курорту. Якщо вілли рубежу століть будували з дерева у швейцарсько-закопанському дусі, то у 1920–1930-х на зміну прийшли модерн і функціоналізм: мурування, плаский дах, стрічкове вікно, відмова від орнаменту. «Рів’єра» з її горизонтальними балконами й заскленим еркером — хрестоматійний зразок цього повороту, тож її ім’я часто згадують поруч із «Еденом» та іншими «новими» віллами міжвоєнного Трускавця.
Сама назва — курортний жест: «Рів’єра» обіцяла гостеві щось середземноморське посеред прикарпатських лісів. Про те, як на одному курорті ужилися дерево й залізобетон, читайте в огляді архітектури трускавецьких вілл.
Місце на курорті
Поява таких будівель збіглася з піком популярності Трускавця: у 1933 році тут відпочивало близько 17 тисяч осіб, курорт уже мав бальнеолікарню, бювети, нові пансіонати. «Рів’єра» працювала на цей потік — комфортний мурований дім для гостя, що приїхав «на води». Як курорт дійшов до таких масштабів за часів акціонерної спілки «Трускавецькі джерела» та Раймунда Яроша, докладно розказано в історії Трускавця.