Музей Михайла Біласа у Трускавці

майдан Кобзаря, 3, Трускавець, Львівська область, 82200

Художній музей Михайла Біласа працює з 1992 року на майдані Кобзаря, 3, у дерев’яній віллі «Гопляна». Це перший в Україні прижиттєвий музей художника: у 12 залах виставлено понад 150 текстильних робіт. Від центрального бювету №1 сюди близько 400 метрів.

Хто такий Михайло Білас

Михайло Білас (1924–2016) походив із трускавецької родини Біласів. У 1959–1973 роках він був головним художником будинків моделей Львова, Харкова й Києва. Білас сам робив ескізи, добирав барви й виконував роботи в матеріалі. Звання народного художника України він отримав 1995 року, через три роки після відкриття музею. Директорка музею — Олена Білас-Березова. Інші постаті, пов’язані з містом, зібрано в матеріалі відомі люди Трускавця.

Що в експозиції

Колекція охоплює кілька технік народного текстилю й пізній живопис автора. Перед візитом корисно знати, які саме роботи тут є:

• гобелени й килими, зокрема багатоярусні сюжетні панно;
• ліжники, доріжки й подушки;
• вишиті серветки та аплікації;
• декоративні квіти;
• пастельні картини, створені у 2007–2016 роках.

Окрім постійної експозиції, музей показує тимчасові виставки сучасних художників: живопис, графіку, скульптуру, декоративне мистецтво. Тут проводять тематичні екскурсії, лекції, презентації книжок і камерні концерти. У вересні 2026 року міськрада анонсувала в музеї концерт етногурту «Жива», а на День міста 2025 року тут відкрили виставку «Моє Misto». Інші майданчики такого формату описано в огляді концертів Трускавця.

Вілла «Гопляна»

Будинок вартий уваги не менше за колекцію. Віллу спроєктував архітектор Ян Семкович у 1925–1926 роках для власника курорту Раймунда Яроша. Це єдина в Трускавці вілла зрубної конструкції. Стіни складено з тесаних смерекових колод, з’єднаних врубками, на цегляному фундаменті, а сайт музею наголошує, що будинок зведено без цвяхів.

Усередині зберігся вітраж 1925 року з краківської майстерні Станіслава Желенського. На ньому зображено старий павільйон Нафтусі. Вітраж відновив 1976 року львівський майстер Анатолій Чобітко. Назву вілла отримала від героїні драми Юліуша Словацького, а сама будівля має статус пам’ятки місцевого значення. Про стилі курортної забудови читайте в статті архітектура вілл Трускавця.

Як відвідати

Музей стоїть у курортному ядрі, тож окремий транспорт не потрібен. Від бювету №1 у курортному парку до нього близько 400 м по прямій, від залізничного вокзалу — близько 600 м. За сайтом музею він працює щодня з 10:00 до 18:00, у неділю — до 17:00. Вікіпедія подає інший режим, із вихідним у понеділок, тому перед візитом у понеділок зателефонуйте за номером (03247) 5-00-02, указаним на сайті. Ціни квитків у відкритих джерелах розходяться, і ми їх не наводимо.

Практичні поради

Музей легко вписати в прогулянку центром, бо поруч є що додати до маршруту. Ось кілька орієнтирів:

• на майдані Кобзаря, 5 і 11 стоять вілли «Постій» 1843 року і «Під Божою Матір’ю» 1898 року, їх видно з вулиці;
• другий музей у старій віллі — «Історія Трускавця» у мавританській «Саріуш» на майдані Січових Стрільців, 2;
• вітраж із павільйоном Нафтусі шукайте всередині вілли, а не на фасаді;
• для групи варто запитати про тематичну екскурсію: музей їх проводить.

Після музею логічно продовжити прогулянку віллами вулиці Шевченка. Вони стоять за кількасот метрів, і маршрут майже не має підйомів.