Курортний парк Трускавця: вхід до парку з павільйоном на листівці 1920–1930-х
Напис на картці точний: «Truskawiec. Wejście do Parku» — вхід до парку. Це парадні ворота курортного життя: місце, де дептак вливався в курортний парк і де в сезон збиралася найгустіша публіка. Інша листівка показує цей вхід з іншого боку — докладніше про самі ворота парку дивіться в розділі «Старий Трускавець».
Що на фото
Ліворуч стоїть ошатний дерев’яний павільйон — двоповерховий, із крутим фронтоном, різьбленим піддашшям і балконом, а понизу прибудовано засклену галерею. Перед ним у кадках виставлено пальми, довкола розбито клумби з вигнутими доріжками: типове курортне «вестибюлярне» оформлення. Це той самий «прикарпатсько-швейцарський» стиль дерев’яної забудови, що ним славився Трускавець; про нього докладніше — в огляді архітектури вілл.
Серединою кадру тягнеться дептак, повний людей: чоловіки в капелюхах і світлих костюмах, жінки в сукнях і капелюшках-дзвіночках — мода десь кінця 1920-х. Праворуч стоїть високий ажурний ліхтар на фігурному стовпі, а за ним алея плавно піднімається вгору й веде далі, у глиб зелені. Усе доглянуте, людне, святкове — година звичної курортної променади.
Що це за місце
Вхід відкривав дорогу в курортний парк «Адамівку» — головний прогулянковий простір Трускавця, закладений 1895 року. Парк розпланували в англійському стилі; за вісім років у ньому проклали близько 14 кілометрів алей, і саме сюди, від бюветів і дептаку, стікалися гості між прийомами води. Назва «Адамівка» походить від імені князя Адама Сапіги.
Павільйон при вході — не випадковість: на курорті входи до парку, бювети й джерела часто позначали окремими ошатними спорудами, щоб задати тон усій прогулянці. Більше про сам парк — на сторінці Курортного парку.
Що збереглося
Планування з широким входом у парк лишилося основою центру Трускавця, хоч давні дерев’яні павільйони здебільшого не пережили століття. Сам парк 2020 року отримав статус памʼятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Інші види старого курорту — у розділі «Старий Трускавець».