Інтер'єр бювету «Нафтуся» у Трускавці на старій листівці
Більшість листівок показують джерела зовні; ця — рідкісний погляд усередину. Підпис той самий, «Truskawiec. „Naftusia”», але кадр веде під дах бювету — туди, де гостям наливали воду. Видно дерев’яну галерею, стійки й працівницю за прилавком.
Що на фото
Знімок зроблено від входу, углиб критого павільйону. Стелю тримають масивні дерев’яні стовпи з різьбленими підкосами; угорі — відкрите кроквяне перекриття з дощок. Простір розгороджено дерев’яними бар’єрами й сходинками на кілька рівнів — відвідувачі підходили до стійки організовано, не товплячись. За прилавком ліворуч стоїть жінка у світлому фартусі — вона подає воду. На стійках видно посуд: склянки й кухлі, з яких пили мінеральну воду. На дальній стіні висять засклені рамки — найімовірніше, з оголошеннями, прейскурантом або правилами прийому. Праворуч галерея відкривається назовні, у парк; крізь прорізи проникає денне світло.
Що це за місце
Це питний бювет «Нафтусі» — серце всього курортного розпорядку. Воду з джерела (того самого, яке досліджував і ввів у вжиток львівський хімік Теодор Торосевич ще 1836 року) подавали сюди й розливали гостям у визначені години. Курс питва був суворо розписаний: пацієнт приходив за призначенням лікаря, отримував свою порцію й випивав її тут-таки, неквапом прогулюючись галереєю. Саме тому бювет будували просторим і з кількома рівнями — щоб розвести потік людей.
Чому «Нафтусю» п’ють дрібними порціями й за графіком, пов’язано з її дією на нирки; про це — в матеріалі про корисні властивості Нафтусі.
Як це збереглося
Дерев’яні відкриті галереї поступилися місцем сучасному критому бюветові, але сам уклад лишився незмінним: ті самі призначені години, та сама порція, та сама вода з-під землі. Як це влаштовано тепер, показано на сторінці про бювети Трускавця.