Римо-католицький костел Трускавця на панорамній листівці
Тут той самий римо-католицький костел Трускавця знято найдальше з усіх карток розділу — від дороги, з усім підходом і сходами. Підпис лаконічний: «Truskawiec. Kościół». Ракурс показує не стільки деталі храму, скільки те, як його вписали в рельєф курорту. Про сам костел докладніше — у сусідніх картках «Старого Трускавця».
Що на фото
Костел стоїть на високому, густо зарослому деревами пагорбі ліворуч у кадрі. Звідси видно його світлу прибудову з трикутним фронтоном і дзвіничкою з хрестом; основна вежа зі шпилем губиться серед крон. Схил перед храмом оформлено квітником, а вгору, до входу, ведуть широкі кам’яні сходи з балюстрадою; обабіч стоять ліхтарні стовпи. Праворуч відходить дорога, що тягнеться вглиб поміж високих хвойних дерев, теж із рядом ліхтарів. Картину знято в погідний день — на небі легкі хмари. Усе разом справляє враження доглянутого курортного куточка, а не просто церковного подвір’я.
Що це за костел
Це костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії — римо-католицький храм, зведений для приїжджих католиків. Спочатку, у 1859–1860 роках, тут постала каплиця коштом самих курортників; пізніше, у 1912–1913 роках, її розбудували у вищу неоготичну церкву, яку 1914 року освятив перемиський єпископ Юзеф Себастьян Пельчар. Парафію тут офіційно утворили вже у міжвоєнній Польщі — 1938 року. Розташування на пагорбі з парадними сходами й ліхтарями недарма виглядає так показно: костел був частиною курортного ансамблю Трускавця.
Така увага до підходів і освітлення — у дусі доби. Коли спілка «Трускавецькі джерела» розбудовувала курорт, електричне освітлення вулиць, парку й під’їздів до головних будівель було окремим предметом гордості.
Що збереглося
За радянської влади костел націоналізували, і він занепав. Уже за незалежної України храм відбудували й 2002 року знову освятили; сьогодні він діє. Сходи, ліхтарі й квітники з листівки відтоді змінилися, але костел на пагорбі лишається орієнтиром. Інші старі види костелу й церкви Трускавця зібрані в розділі «Старий Трускавець».