Джерело «Нафтуся» на Помірках у старому Трускавці
Підпис на картці веде не в центр курорту, а за місто: «Truskawiec. Naftusia na Pomiarkach». Поміркки — урочище приблизно за три кілометри на південь, куди трускавецька публіка їздила купатися. На знімку — упорядкований майданчик біля води з терасами, сходами й широким променадом.
Що на фото
Знімок зроблено згори, з краю насипу. Центром кадру стелиться рівна піщана доріжка, якою прогулюються відпочивальники: чоловіки в білих сорочках і темних штанях, жінки в довгих світлих сукнях і капелюхах. Ліворуч — лавка з урною для сміття, на ній сидить хлопчик. Схили обабіч укріплено дерновими терасами, між якими врізано прямі дерев’яні сходи з білими поручнями. Праворуч від доріжки тягнеться огороджена дерев’яною загатою водойма; біля неї видно ще людей, що спускаються до води. На задньому плані — стіна лісу й купчасті хмари; кілька високих щогл могли бути освітленням або частиною спортивних споруд.
Що це за місце
Помірки — давня промислова околиця Трускавця. Тут колись добували озокерит (гірський віск) і солянку, а коли копальні вичерпались, місце пристосували під лікувальні купальні. На дні колишніх виробок утворилися басейни з солоно-сірчаною водою; саме їх краєзнавці називали найбільшою гордістю курорту. У міжвоєнні роки, за керівництва спілки «Трускавецькі джерела» на чолі з Раймундом Ярошем, тут облаштували купальне озеро за тодішніми європейськими стандартами, проклали тенісні корти й спортивні майданчики.
Назва картки трохи плутає. Сама «Нафтуся» — це питна вода з джерела в центрі курорту; на Помірках її не черпали з-під землі, а подавали спеціальним водогоном до купальні. Тобто підпис радше рекламний: мовляв, тут і та сама вода, і свіже повітря, і купання заразом.
Місце на курорті
Поміркки лишилися рекреаційною зоною й донині — з водоймами та лісопарком, куди ходять пішки або їдуть від центру. Як саме курортники приймали воду в самому місті, видно з розкладу й опису бюветів. А куди ще вибиралися на прогулянки за межі парку, зібрано в матеріалі про околиці Трускавця.