Легенда про відкриття Нафтусі

Редакція betrue.info · 19.06.2026 · оновлено 22.09.2026

Про Нафтусю розповідають кілька легенд, і жодна з них не збігається з архівними датами. У документах усе прозаїчніше: селяни пили «нафтову воду» ще на початку XVIII століття, а лагідну назву вона отримала в 1836 році після хімічного аналізу. Нижче ці дві історії розведено по різних розділах, щоб не плутати переказ із фактом.

Що розповідають легенди

Головна річ, яку треба знати про «легенди Трускавця»: більшість із них — літературні тексти сучасних авторів. Збірка на сайті SPADOK.ORG.UA підписує кожен сюжет прізвищем автора зі Львова, Одеси чи Дніпра. Це не записи від старожилів, а конкурсні оповідання за мотивами міста. Читати їх цікаво, але датувати ними відкриття води не можна.

Найчастіше переказують чотири сюжети:

• Трушко й гуси. Ватажок карпатського племені пішов за гусьми, знайшов біля джерела дівчину Софію й одружився з нею. Так легенда пояснює назву міста, гуску на гербі та джерело «Софія».
• Велетка Трускава. Дівчина-велетка оплакала загиблих у битві батьків, а її сльози стали солоними струмками. Звідси — солоні джерела і назва Трускавець.
• Юзя. Непоказна дівчина скупалася в лісовому джерелі й стала красунею. В іншій версії Юзя — лісова німфа, яка віддала безсмертя за коханого столяра Іштвана.
• Ерцгерцог і Софія. Австрійський ерцгерцог Карл Людвіг у 1853 році закохався в місцеву дівчину, а нове джерело назвали на її честь. Цей сюжет спирається на матеріали міського музею.

Жодна з цих історій не згадує саму Нафтусю. Легенди пояснюють ім’я міста, гуску на гербі й жіночі назви джерел, а «нафтова вода» в них лишається за кадром. Про сам символ міста детальніше в статті про герб Трускавця.

Що записано в документах

Перша письмова згадка про лікувальні води околиць належить Войцехові Очку, лікареві польських королів. У 1578 році він описав їх у праці про теплі джерела, виданій у Кракові. У 1721 році природознавець Габріель Жончинський занотував, що селяни Трускавця та сусідніх сіл п’ють воду з домішкою нафти від різних недуг. Це і є найдавніша згадка про майбутню Нафтусю — без назви, без хімії, просто як селянський звичай.

Далі події можна розкласти по роках. Підводка коротка: тут лише те, що підтверджують краєзнавці та архів.

Кількість кабін у купальні 1827 року джерела подають по-різному: ZAXID.NET пише про вісім, директорка музею Галина Коваль — про чотири. Обидві цифри показують масштаб: це була дерев’яна споруда при корчмі, а не курорт. Хроніку подальшого розвитку читайте в матеріалі про історію курорту.

Звідки взялася назва «Нафтуся»

У 1836 році львівський аптекар Теодор Торосевич (1789–1876) опублікував результати аналізу трускавецьких джерел. Він радив пити воду з джерела «Нафта» при хворобах нирок, печінки й жовчних шляхів. За тридцять років до того селяни називали її просто «нафтовою», за запахом.

Саме після публікації Торосевича за джерелом закріпилася зменшувальна форма — «Нафтуся». Краєзнавці називають аптекаря «хрещеним батьком» води, хоча сам він у 1849 році видав ширшу працю «Мінеральні джерела Галичини й Буковини». Нафтуся там — одна з десятків описаних вод. Про інших людей, які будували курорт, розповідає стаття про відомих людей Трускавця.

Запах, що дав назву, чути й досі. Вікіпедія описує Нафтусю як слабомінералізовану (до 0,8 г/л) гідрокарбонатну магнієво-кальцієву воду з органікою нафтового походження. Легкий нафтовий присмак найбільше помічають ті, хто п’є її вперше.

Де шукати сліди цієї історії

Легенда живе у назвах, а документ — у конкретних місцях. Джерело №1 Нафтусі виходить на схилі курортної балки поряд із бюветом №1 на бульварі Торосевича. Джерело №2 розташоване на Помірках, за 3 км від центру, і зараз є резервним. Як виглядав старий павільйон над джерелом, показує фото 1900-х років.

Той самий павільйон зображений на вітражі 1925 року у віллі «Гопляна», де сьогодні працює музей Михайла Біласа. Це чи не єдина «легенда», яку можна побачити на власні очі. А про показання та режим пиття води читайте в матеріалі про корисні властивості Нафтусі. Курс і дозу призначає лікар курорту, а не легенда.