Залізничний вокзал Трускавця: загальний вид із боку колій

Залізничний вокзал Трускавця з боку колій на листівці 1920–1930-х: довга перонна галерея, двоповерховий корпус і панорама містечка
Листівка «Truskawiec-Zdrój. Dworzec kolejowy», загальний вид, 1920–1930-ті. Суспільне надбання.

Цей вид того самого вокзалу знято з протилежного боку — з боку колій і станційного саду. Підпис незмінний: «Truskawiec-Zdrój. Dworzec kolejowy». Звідси видно вже не парадний фасад, а всю споруду в довжину, разом зі станційним господарством і панорамою містечка за нею.

Що на фото

На передньому плані — дерев’яний штахетний паркан і молоді деревця станційного озеленення, поміж ними ручний візок. За огорожею тягнеться головний фронт станції: довге одноповерхове крило під суцільним піддашшям, що накриває перон, а в його середині — вищий портал входу з фігурним фронтоном і написом «TRUSKAWIEC-ZDRÓJ». Під галереєю в затінку стоять лавки. Праворуч композицію замикає двоповерховий корпус зі службовими приміщеннями — той самий, що на фасадній листівці видно з майдану.

Найкраще тут читається тло. За дахами станції розкинулося містечко: низька забудова, поміж нею — баня церкви, а на обрії — гряда залісених карпатських передгір’їв. Це той краєвид, що його приїжджий бачив із вікна вагона, під’їжджаючи до кінцевої станції.

Що це за споруда

Перед нами кінцева станція гілки Дрогобич — Трускавець, відкритої 1 червня 1912 року. Лінія завдовжки майже 12 кілометрів була відгалуженням Галицької трансверсальної залізниці; будувати її планували ще з 1908–1909 років. Споруду звели заходами Раймунда Яроша, власника курорту й бургомістра Дрогобича.

Перша будівля була асиметрична: одноповерхова зала для пасажирів і двоповерховий службовий корпус. Пізніше до неї добудували симетричне крило, а перон оздобили — за тодішніми описами, його прикрашали квітами, а оформленням опікувався художник Ольшевський. На цьому загальному виді добре видно саме перонну галерею з порталом посередині — серце станції, куди підходили вагони.

Місце на курорті

Вид із боку колій нагадує, що вокзал був не лише дверима, а й межею: за парканом — карпатське передгір’я та околиці, заради краси яких теж їхали до Трускавця. Куди вибиратися з курорту на прогулянки — у нарисі про околиці. Як дістатися до міста залізницею тепер — у практичному путівнику. Фасад цього ж вокзалу з боку привокзального майдану та сцену з приїжджими на пероні шукайте в розділі «Старий Трускавець».

Джерела