Вода «Марія» у Трускавці: склад і застосування

«Марія» — друга за значенням лікувальна вода Трускавця після «Нафтусі». За хімічним типом це хлоридно-сульфатно-натрієва вода з мінералізацією 5–8,62 г/л. Її набирають із джерела №1 у західній частині Курортної балки. На відміну від легкої «Нафтусі», «Марія» працює на шлунок, печінку та підшлункову залозу.

Склад і джерело

За хімічним типом «Марія» належить до хлоридно-сульфатно-натрієвих вод низького ступеня мінералізації. Джерела наводять діапазон 5–8,62 г/л, окремі заміри фіксують значення від 2,68 г/л. Вода прозора, без запаху, із солоно-гіркуватим присмаком через високий вміст хлоридів і сульфатів натрію. Окрім солей, у складі є кремнієва кислота та залізо.

Нижче зведено ключові фізико-хімічні показники «Марії» за даними курортних джерел.

ПоказникЗначення
Хімічний типхлоридно-сульфатно-натрієва
Мінералізація5–8,62 г/л
Вільна вуглекислотадо 42 мг/л
Додаткові компонентикремнієва кислота, залізо
Глибина старого колодязя6,7 м
Діаметр колодязя1,45 м
Рік відкриття1833
Чинна свердловина7-К (з 1956 року)

Вода діє на травлення саме завдяки натрієвим солям і вуглекислоті до 42 мг/л. Порівняти «Марію» з рештою вод курорту можна в огляді джерел Трускавця.

Джерело №1 і свердловина 7-К

Джерело «Марія» входить до водозабору «Юзя» і лежить у західній частині Курортної балки. Орієнтир — пам’ятник польському поетові Адаму Міцкевичу поряд із виходом води. Старий каптаж являв собою кам’яну криницю глибиною 6,7 м і діаметром 1,45 м. Сама вода стояла в ній на рівні близько 2 метрів.

Старий колодязь працював із 1833 по 1956 рік, а як джерело його закрили в 1994 році. Відтоді він став туристичним об’єктом на території курорту. Лікувальну воду тепер дають зі свердловини 7-К, пробуреної в 1956 році. Її фізико-хімічні характеристики ідентичні старому джерелу.

Історія відкриття

Перше джерело знайшли на початку XIX століття в обійсті місцевого селянина Івана Коніва. Вода мала гіркувато-солоний присмак, тому з 1833 року її почали застосовувати для лікування. Каптаж стояв на лівому березі потічка в місцевості Городище. Над криницею звели шестикутний надкаптажний павільйон.

«Марія» була не єдиним джерелом у цьому куточку Городища. У 1842 році поряд відкрили джерело №2 «Софія» — теж хлоридно-сульфатно-натрієву воду, але з вищою мінералізацією 8–12 г/л. Обидві криниці мали схожу глибину близько 2,1 м. Це робить «Марію» однією з найстаріших задокументованих вод курорту.

Показання при хворобах травлення

Основна сфера застосування «Марії» — захворювання шлунка, печінки та підшлункової залози. Тепла вода зменшує запальний процес слизової шлунка, знижує кислотність і нормалізує секрецію. За медичними спостереженнями, «Марія» сприяє травленню та випорожненню шлунка. Докладніше про цей напрям читайте в матеріалі про лікування шлунка.

Перелік станів, при яких курортні джерела рекомендують «Марію», досить конкретний. Нижче наведено основні нозології за показаннями.

Курс і температуру води підбирають індивідуально на самому курорті. Для подібних вод практикують теплий прийом за 1–1,5 години до їжі, повільно, малими ковтками.

Чим «Марія» відрізняється від «Софії»

«Марія» і «Софія» належать до одного хлоридно-сульфатно-натрієвого типу, але різняться концентрацією солей. У «Марії» мінералізація 5–8,62 г/л, у «Софії» — вища, 8–12 г/л. Тому «Марію» частіше призначають при підвищеній кислотності, а «Софію» — при зниженій секреції. Обидві води п’ють лише в бюветі, бо на повітрі вони втрачають лікувальні властивості.

Протипоказання

«Марія» — лікувальний засіб із вираженим сольовим складом, тож має чіткі обмеження. Воду не дають при гіпертонічних кризах і пізніх стадіях атеросклерозу. Її відкладають при кровотечах і злоякісних пухлинах. Загострення хронічних хвороб теж є підставою припинити питний курс.

Через мінералізацію до 8,62 г/л «Марію» не п’ють замість звичайної води чи «про запас». Це засіб для конкретних діагнозів травної системи, а не столовий напій. Зіставити її дію з рештою вод курорту допоможе огляд джерел Трускавця.

Джерела