У Трускавці презентували книжку про виживання в Гостомелі
У центральній бібліотеці Трускавця презентували документальну книжку журналістки та ведучої Українського радіо Ксенії Дворнікової «Вижити в Гостомелі: 21 історія з міста-героя». Видання зібрало свідчення людей, які пережили російську окупацію Гостомеля та перші тижні повномасштабного вторгнення.
Під час зустрічі авторка розповіла, як працювала над книжкою, за яких обставин записувала історії її героїв і чому потрібно документувати особистий досвід проживання війни.
Як зазначила Ксенія Дворнікова, Трускавець не є місцем дії більшості цих історій, однак Львівщина і Трускавець кілька разів з’являються в розповідях саме в моменти, коли люди намагаються врятуватися і знайти своїх.
Серед героїв книжки — військові й цивільні, медики, волонтери, люди, які евакуювалися з окупованого міста, а також ті, хто залишався там і допомагав іншим. Їх об’єднав один досвід: потреба виживати в умовах російського вторгнення та знаходити сили підтримувати одне одного.
Авторка навела одну з деталей, що залишилася їй у пам’яті. Борис Харчук, вибравшись із Гостомеля, поїхав до рідного Львова і там з’їв сухарик, який узяв із собою з Гостомеля. За словами Ксенії Дворнікової, в цій історії відчувається вся війна: невідомість, дорога, голод, люди і шматок їжі, який зберігаєш, не знаючи, чи він тобі знадобиться.
Окремою темою зустрічі стала взаємодопомога. Авторка наголосила: у критичний момент люди, які до війни могли майже не знати одне одного, ставали спільнотою. Саме це допомагало пережити найважчі дні.
Після презентації читачі ділилися власним досвідом вимушеного переселення, життя в окупації, втрати зв’язку з рідними та переживання війни. Одна з присутніх розповіла про вимушене переселення із Запорізької області. Інші говорили про життя в Криму, українські книжки, інформацію та потребу чути українське слово навіть там, де його намагаються витіснити окупанти.
На завершення Ксенія Дворнікова закликала не недооцінювати власний досвід і фіксувати його передусім для себе. У Трускавці ця презентація переросла в розмову про пам’ять, особисті свідчення та живу історію України.